На березі теплого моря, де золотий пісок пестило сонце, жив пухнастий рудий кіт на ім’я Мармелад. Він був добрий, допитливий і, як усі коти, дуже любив смачно поїсти.
Якось Мармелад вирушив на прогулянку вздовж берега, мріючи знайти щось цікаве. Несподівано хвиля винесла на берег дивний предмет – це була маленька акула! Вона виглядала розгубленою та безпорадною.
– Ой-ой! Що ж із тобою робити? — здивувався Мармелад, обережно тикаючи акулу лапкою.
Акула не рухалася, тільки злякано дивилася на нього. Кіт подумав і вирішив: якщо доля звела їх разом, то треба допомогти. Він спритно взяв акулу за плавник і потяг до себе додому.
Там він наповнив ванну теплою водою, акуратно помив свою нову подругу і поклав на м’який плед.
— Так краще, — муркнув він. — Тепер ти не пахнеш морем.
Але тут Мармелад згадав, що в нього скінчилась їжа! Потрібно терміново йти на ринок.
— Сиди тут, я швидко, — сказав він акулі і подався за покупками.
На ринку кіт вибрав найсмачніші рибні делікатеси: свіжу скумбрію, креветки та трохи тунця. Продавці вже знали його і завжди залишали найкращі шматочки.
Коли він повернувся додому, акула радісно замахала хвостом.
— Ну що, повечеряємо разом? – Запропонував Мармелад.
Вони влаштувалися за столом (ну, вірніше, кіт за столом, а акула у своїй ванні) і із задоволенням розділили частування.
Так почалася їхня незвичайна дружба. Кіт і акула стали нерозлучними: вдень вони гуляли біля моря, а ввечері разом дивилися на зірки.
А якщо хтось питав Мармелада, чому він живе з акулою, він тільки загадково посміхався і муркотів:
— Доброта творить чудеса.
подивіться відео нижче
